Здоров’я дитини дошкільного віку як педагогічна проблема

Здоров'я дитини дошкільного віку як педагогічна проблема

Здоров’я дитини дошкільного віку як педагогічна проблема

Нова парадигма педагогіки зміщує центр проблем в освітньому процесі з формування у дітей знань, умінь, навичок на гармонійне різнобічний розвиток особистості. У цих умовах зростає соціальна та педагогічна значущість здоров’я.

Здоров’я є природною, абсолютною цінністю. Це основа життя людини, необхідна умова повноти реалізації людиною своїх життєвих сенсів. Актуальність проблеми значно загострюється і тим, що численні статистичні дані констатують негативні тенденції у погіршенні здоров’я дітей. Моніторинг показав, що стан здоров’я організованих дітей нестабільно.

За 2006/2007 навчальний рік пропуск через хворобу однією дитиною по республіці склав 11 днів. Встановлено, що 11 – 18% дітей, які вступають в дошкільний заклад, мають першу групу здоров’я, інші – другу, третю, четвертий. За останні десять років збільшилася кількість дітей із захворюваннями нервової системи та психічними розладами.

Серйозне побоювання викликає поширеність функціональних порушень зору (10,5%) і постави (27,2%).

Встановлено ряд причин негативного стану здоров’я дошкільнят, які пов’язані з організацією педагогічного процесу: перевантаження розпорядку дня організованими видами дитячої діяльності, неправильне використання додаткових освітніх послуг, низький психологічний комфорт, низька фізична активність дітей, незбалансованість харчування. Однією з причин негативного стану здоров’я дитини є гонитва за інноваціями, які не завжди правильно розуміються педагогами, перетворюються на самоціль і, природно, не сприяють результативності роботи з дітьми і, як наслідок, негативно впливають на здоров’я дитини. Зазначені обставини дозволяють констатувати той факт, що система освіти повинна брати на себе відповідальність за створення умов для збереження, зміцнення і розвитку здоров’я дітей і тим самим дбати про фізичне, моральне, моральному, культурному оновленні суспільства.

Педагогічна наука, як і всяка інша, спирається на ряд основних принципів, базовим з яких є принцип природосообразности. Вперше ідея природосообразности була висловлена ​​Аристотелем. Він стверджував, що у людини три види душі: рослинна, тваринна і розумна. Природа тісно зв’язала їх і, отже, навчання потрібно вести відповідно до цієї природою.

Ж.-Ж.Руссо визначав принцип природосообразности як слідування природі дитини, допомогу йому. К. Д. Ушинський, грунтуючись на принципі природосообразности, створив, свою фундаментальну працю «Людина як виховання. Досвід педагогічної антропології», В якому описав фізичні закони діяльності та зумовлені ними психічні закони, прагнучи в природі людини почерпнути величезні кошти виховання.

Сучасне бачення цього принципу і його зв’язок з категоріальний здоров’я наступна. Організовуючи освітній процес, необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси та здібності.

Важливим принципом організації освітнього процесу є принцип оздоровчої спрямованості, який передбачає домінанту здоров’я у всіх формах освітньої роботи з дітьми.

Навчання має бути посильним і не завдавати шкоди здоров’ю. Провідною формою навчання повинна стати гра, в якій процеси сприйняття у свідомості дитини протікають більш швидко і точно. Високі навантаження повинні бути врівноважені створенням в дошкільному закладі системи фізкультурно-оздоровчої роботи.

У створеній системі фізичного виховання необхідно передбачити упорядкований і гнучкий, зручний для батьків і педагогів, а головне, доцільний для дитини, збереження її здоров’я розпорядок дня.

Важливим принципом є принцип гармонії трьох начал, який проявляється в гармонійному поєднанні стрижневих напрямів у розвитку дитини: фізичного, емоційно-особистісного та інтелектуального. Дані складові є основою фізичного, психічного і соціального благополуччя дошкільника.

Принцип гуманізації націлює педагога на особистість дитини, який забезпечує відчуття психологічної захищеності, довіра до світу, радість існування. Керуючись даним принципом, педагог замінює авторитарний стиль спілкування з дітьми на демократичний, для якого характерні розуміння, визнання і прийняття дитини. Важливим напрямком роботи педагога є робота з підтримки психологічного комфорту.

Попередженню відхилень у психологічному здоров’ї в значній мірі сприяє робота педагога з дітьми, спрямована на гуманізацію взаємин у дитячому колективі, створення в ньому сприятливих умов для прояву здібностей, особистісних якостей.

Виходячи з цього принципу, вся освітня робота повинна будуватися на діагностичній основі, що дозволяє грамотно прогнозувати перспективи здоров’я, адекватно будувати освітній процес з використанням спеціально підібраних для конкретного випадку засобів.

Організовуючи освітній процес, педагог використовує принцип розвитку під час роботи і спілкування, який передбачає створення сприятливих умов для специфічно «дитячих» видів діяльності.

Важливим принципом організації діяльності, який спрямований на збереження і зміцнення здоров’я дитини, є принцип тісної співпраці дошкільного закладу з сім’єю, спрямованого на створення умов здорового способу життя дитини, об’єднання зусиль педагогічного колективу дитячого садка і сім’ї у збереженні та зміцненні здоров’я дітей.

Виходячи із зазначених вище принципів, на яких будується освітній процес в дошкільному закладі, пріоритетними напрямками в діяльності педагогів мають стати:

  • забезпечення єдиних підходів до створення здоров’язберігаючої середовища життєдіяльності в дошкільному закладі і сім’ї,
  • оволодіння педагогами основами оздоровчого освіти;
  • створення системи оздоровчої роботи, яка є не частиною, а основою всього освітнього процесу;
  • розробка системи критеріїв оцінки якості освіти, одним з головних критеріїв якої має стати показник здоров’я дітей.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!